Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залозяка

Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОЗЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОЗЯКА"
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Зжи́ти, зживу, -веш, гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Капарник, -ка, м. 1) Презрѣнный. 2) Медлитель. 3) Кропатель, плохой работникъ.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Желех. Сіли собі на привалу, люльки закурили. Гол. І. 160.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛОЗЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.