Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубка

Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Аге́т, -та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.
Бакуновий, -а, -е. Относящійся, свойственный бакуну.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Ковзь! меж. Скользь!
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки. Новомосковск. у.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Планитуватий, -а, -е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = реготати. 2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.