Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубка

Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у. 3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Заблу́дний, -а, -е. Заблудившійся. Рідний твій батенько... цурається тебе, мого цуценяти заблудного. Г. Барв. 478.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. Н. Вол. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. І. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.