Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубка

Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБКА"
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Наві́рити Cм. навіряти.
Папка, -ки, ж. Ум. отъ ii папа.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. К. ЧР. 71. Допекли (ляхи) козакам і поспільству. К. ЧР. 39.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.