Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залупа

Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУПА"
Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Галасувати, -сую, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міусск. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.