Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.

Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Н. п. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. великий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.

Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.

Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.

Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.

Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.

Речінь, -ня, м. = реченець.

Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.

Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.

Филозофія, -фії, ж. 1) Философія. Його наука була филозофія. Левиц. Пов. 10. 2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Сим. 175. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати. Драг. 318.