Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Загорі́ти, -ся. Cм. загоря́ти, -ся.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни.
Оп'янити, -ся. Cм. оп'яняти, -ся.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
