Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залунати

Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУНАТИ"
Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло. Борз. у.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Понашкоджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и нашкодити, но во множествѣ.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо.
Шкалі мн. Клепки (бочечныя). Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.