Бескедина, -ни, ж. Крутой горный обрывъ.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились.
Казковий, -а, -е. Сказочный.
Наїмли́ти, -лю́, -лиш, гл. = наямлити. Наїмлила у Н. грошей.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка.
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
