Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зальотний

Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИЙ"
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Махлюва́ти, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЬОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.