Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині.
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Блимання, -ня, с.
1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ).
2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Земледух, -ха, м. Насѣк. медвѣдка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Тхніння, -ня, с. Дыханіе. Вона ніби чула тхніння його здорового лиця.
