Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізко

Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗКО"
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Зава́листий, -а, -е. Многоснѣжный (о зимѣ). Завалиста зіма. Н. Вол. у.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Розцінити, -ню́, -ниш, гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310).  
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Шкільник, -ка, м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.