залізо
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Ум. залі́зце. ,
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Том 2, ст. 59.