Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізо

Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа. Ном. № 1614.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Переплутувати, -тую, -єш, сов. в. переплутати, -таю, -єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части. 2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Шепотинник, -ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.