Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізо

Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Короста, -ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями. Вх. Зн. 50.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.