Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залюляти

Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮЛЯТИ"
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме. Черниг. г.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Русявіти, -вію, -єш, гл. Становиться свѣтлорусымъ.
Флявора, -ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЮЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.