Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залюбки

Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮБКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮБКИ"
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Гемблювання, -ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Де́мон, -на, м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ.
Оклецьок, -цька, м. 1) Обрубокъ. 2) Неуклюжее толстое дитя.
Оплатити, -ся. Cм. оплачувати, -ся.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота. Мирг. у.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Левиц. І. Світ. 9. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? ЗОЮР. І. 225. Зачали збиткувати над христіянами поганські народи. Гн. І. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЮБКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.