Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зальотник

Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЬОТНИК"
Відлежати Cм. відлежувати.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.
Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.
Затекти́ Cм. затікати.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. Чуб. V. 152. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Гн. І. 114. Ішов-перейшов місяць по небі. Чуб. III. 45. Перейшло місяців два. МВ. (О. 1862. І. 99). 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. Новомоск. у. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. Лохв. у. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. Ном. № 1615. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. Кв. 6)на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Уман. у. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде. Уман. у.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЬОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.