Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь.
Лоп! меж.
1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами.
2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну!
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті.
Перехиблювати, -люю, -єш, сов. в. перехи́бити, -блю, -биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Ускубнути, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
