Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Підмила корінь бистра вода. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. 2) Orchis Morio.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Нагуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Нагуляться; наиграться; накутить. От нагулялись і полягали спать усі. Не нагулялось мені, дівчині.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто.
2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Утісняти, -няю, -єш, сов. в. утісни́ти, -ню́, -ниш, гл. Притѣснять, притѣснить.
