Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный.
Паничок, -чка, м. Ум. отъ панич.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ).
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Живе, як сорока на тину. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
