Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. 2) Гребецъ, лодочникъ. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця.
Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Новий, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Підглежувати, -жую, -єш, гл. = підглядати.
Ровень, -вня, м.
1) Пара, равный. Нашим дівкам ровень.
2) = ровінь.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити.
