Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залозуватий

Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОЗУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОЗУВАТИЙ"
Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький. О. 1862. IV. 75.
Зашушу́кати, -каю, -єш, гл. Зашептать.
Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Оплутати Cм. оплутувати.
Приробити Cм. приробляти.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛОЗУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.