Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Обквацятися, -цяюся, -єшся, гл. Испачкаться. Обквацявся як порося.
Підситок, -тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Ум. підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво?
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.
