Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Обкрадати, -даю, -єш, сов. в. обкрасти и обікрасти, -краду, -деш, гл. Обворовывать, обворовать, обокрасть. В тім лісі жили розбійники і давно нахвалялись батька її обікрасти.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Тьопнути, -ну, -неш, гл. Хватить, ударить. Як тьопнув Сучченко змія, так і счесав йому всі три голови.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
Чиж, -жа, м.
1) Чижъ, Fringilla Spinas.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав.
