Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ.
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло!
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Прилізти Cм. прилазити.
Тілечко II, -ка, с. Ум. отъ тіло.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці.
