Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася.
Поодх.. Cм. повідх..
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться!
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
Цінувати, -ную, -єш, гл.
1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать.
2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Производить аукціонный торгъ. Cм. ціно́вка.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
