Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Відвіджати, -джаю, -єш, гл. = відвідувати. А як го найдете, дайте мені знати, щоби м приходила його відвіджати.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Отаке то йому вража вдова починила.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть.
2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ).
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить.
