Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Глибшати, -шаю, -єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними.
Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Росколуплювати, -люю, -єш и росколупувати, -пую, -єш, сов. в. росколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расковыривать, расковырять.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти.
Стомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота.
Тропа, -пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Тропою вашою йшов я. вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Не вхопила тропи, куди йти. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. у тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Ум. тро́пка.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику.
