Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залящати

Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. І. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало! Стор. І. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЯЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЯЩАТИ"
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. І. 98).
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Росквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ со головы.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід. Чуб. ІІІ. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЯЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.