Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залютий

Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЮТИЙ"
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Камен. у. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася. Чуб. V. 503.
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Хурделиця, -ці, ж. Мятель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЮТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.