Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізняк

Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. Лебед. у. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. Харьк. у. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. Браун. 32. 6) Названіе вола темно-красной масти. К. С. 1898. VII. 42. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131; б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Гадвабний, -а, -е. = єдвабний. Гадвабна хусточка. Гол. IV. 435.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Спізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть. МВ. І. 157.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Ужах, -ху, м. Страхъ, ужасъ. Встрѣчено только у М. Вовчка. По тих усіх в жахах і плачу дівчина утомилася — нездужала мов. МВ. (О 1862. І. 91).
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.