Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Cм. Доба.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Ум. оби́донька.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Спроста нар. Спроста. Уже ж то не спроста в його такий жупан.
Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде.
2) Зажиточный. Статній ґазда.
3) О верхней одеждѣ: длиннополый.
4) ста́тний вечір = свят-вечір.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.
