Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заманячити

Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНЯЧИТИ"
Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у.
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Відсікати, -каю, -єш, сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу. Чуб. І. 35.
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Ном. № 3522. Та і горілочку хлистала. Котл. Ен. І. 11.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМАНЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.