Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує.
Дзюбо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ дзюб. 2) Cм. Ґельґів.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Примістка, -ки, ж.
1) Ступенька въ запічку для восхожденія на печь.
2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться.
3) = примостка.
Сестрин, -на, -не. Сестринъ, принадлежащій сестрѣ. Іван поняв віри сестриній мові.
Скакулець, -льця, м. = скакелюха.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Славних прадідів великих правнуки погані.
2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький.
