Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заманячити

Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНЯЧИТИ"
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Наму́лити Cм. намулювати.
Страшко нар. Страшно.
Стрелити Cм. стріляти.
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Ном. № 14137. Посію я шавлію рано у неділю. Черк. у. Ум. шавлієчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМАНЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.