Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає.
На́ра́з нар. Вдругъ, сразу. Хто нараз, буде зараз.
Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили.
Посвахатися, -хаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться свахами. Колись ми собі так посвахались. Соколиха собі рада, що з багатим родом посвахалась.
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки.
Розмити Cм. розмивати.
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
