Водопій, -пою, м. Водопой. Бере Ох того коня за поводи, веде до водопою до річки.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов!
Ложник, -ка, м. = ліжник.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Прирощений, -а, -е. Приросшій.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus.
Туритися, -рюся, -ришся, гл. Гнаться. Бігла лисичка по лісу, турилась за куріпками.
Хребет, -бта, м.
1) Хребетъ, спина. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше.
2) Тупой край пилы.