Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубиці

Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБИЦІ"
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
На́встіжнар. Настежь.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Напра́вник, -ка, м. 1) Руководитель. 2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли. Шевч. 121.
Полководчина, -ни, ж.? А по сей бік Орелі линія була, а по той бік Орелі, за Нехворощею, полководчина була. КС. 1882. XII. 593.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Шлямовий, -а, -е. Относящійся къ шляму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.