Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубиці

Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБИЦІ"
Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.