Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L.
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Сіно линке, снопи линкі.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Прирівняв кішку до собаки.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Ув. п'яню́жище.
Росплющати, -ща́ю, -єш, сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі.
2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
