Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залопотіти

Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. Грин. II. 95. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Грин. II. 244. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 69).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОПОТІТИ"
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Купальня, -ні, ж. Купальня. У овечих воріт є купальня. Єв. І. V. 2.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.