Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залітати

Заліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. залеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Залетать, залетѣть. В чужий край не залітай, щоб крилечка мати. Ном. № 9421. За сто миль залетіла. Ном. стр. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІТАТИ"
Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.
Безкраій, -я, -є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. І. 61.
Вистрілянка, -ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ Ум. видѣ: вистріляночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Н. п.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Дерни́ння, -ня, с. 1) Мѣсто, поросшее дерномъ. 2) Торфъ. Черкас. у.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Ростулюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростулятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.