Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Любайстро́вий, -а, -е. Алебастровый.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці.
Мня́та Cм. м'ята.
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. Рейментарський пірнач.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. Посунься, ляше, пай русин сяде.
Скота, -ти, ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Лисича скота. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти.
