Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залучати

Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. Г. Барв. 355. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Мир. ХРВ. 45. Залучав скотину. Мкр. Г. 55. Гусей або утяток з річки залучити. Мкр. Н. 35. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» Г. Барв. 433.слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУЧАТИ"
Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Зазна́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. зазначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Обозначаться, обозначиться; быть намѣчиваемымъ, намѣченнымъ. Буяння се зазначиться крівавими боями. К. Бай. 18.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок. Желех.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. Н. п.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Показувати, -зую, -єш, гл. 1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». МВ. ІІ. 26. Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. Чуб. V. 373. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози. Шевч. 2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало. Св. Л. 65.
Схватитися, -чуся, -тишся, гл. = схопитися. А поперед його і схвативсь вихор. Чуб. І. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.