Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Cм. Жонва, I. Жовна.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Мене заміж дайте. Візьму заміж (тебе) за себе.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. Зігнувся, знітився. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі.
Касувати, -сую, -єш, гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде, як кажу?
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав!
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Подоліти своє горе.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.
