Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. По замковищі бузина поросла.
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи.
2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки.
Кельня, -ні, ж.
1) Лопатка у штукатуровъ.
2) Каретный кузовъ.
Колюх, -ха, м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. Притомна бут, поки і вмерла.
2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько.
Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
