Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Веретільниця, -ці, ж.
1) = веретільник.
2) Родъ рыбы.
3) Злая женщина.
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила.
Домина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. домня́ти и дом'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) Доминать, домять, оканчивать, окончить мять. 2) Оканчивать, окончить растирать, измельчать. Доминай бо швидче перець! 3) Доѣдать, уписывать. Кухарь кота лає, а він курча уминає.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Пирснути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води.
2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто
3) Фыркнуть.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся.
Пустити, -ся. Cм. пускати, -ся.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
