Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залубниці

Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛУБНИЦІ"
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Односталь Cм. в-односталь.
Погибель, -лі, ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. І. 135. 2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165.
Порозгорожувати, -жую, -єш, гл. Разгородить (во множествѣ).
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі. Стор. МПр. 39.
Ручно, руїнно, нар. = зручно. Вам би радіти, що так виходить ручно. МВ. (О. 1862. I. 103). Вони тут часто бувають, то їм і рушно сказати батюшці, а мені далеко ходити. Волч. у. (Лобод.).
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛУБНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.