Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ум. оде́женька.
Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл.
1) Разсыпа́ться, разсыпаться.
2) Разсѣеваться, разсѣяться.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ.
Утічка, -ки, ж.
1) = утік.
2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками.
3) у́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.).
Уцілок нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Чорнокленок Cм. чорноклен.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ.
