Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закарлючити

Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРЛЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРЛЮЧИТИ"
Бадилля, -ля
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Вартовик, -ка, м. = вартівник. Левч. 157.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ. Грин. І. 43.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ. О. 1861. IV. Слов.
Островище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ островъ. Драг. 218.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати. Вх. Зн. 7.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАРЛЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.