Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчачий

Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАЧИЙ"
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Вистрілянка, -ки, ж. Названіе ружья. Встрѣчено въ пѣснѣ въ Ум. видѣ: вистріляночка. Сам на себе надіюся і на свого коня вороного і на сіделечко з-під злота самого, на два пістолі барзе грімкії, на третю рушничку-вистріляночку. Н. п.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Одинадцятий, -а, -е. Одинадцятый. Уже твої хорти одинадцяті двері гризуть. Рудч. Ск. І. 137.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.
Туркатий, -а, -е. — віл. = турко. Мнж. 193.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалицяЖелех.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Вх. Пч. II. 36. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу. Чуб. V. 826.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.