Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчачий

Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧАЧИЙ"
Бревкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Док Cм. доки.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість. Сквир. у.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
М'якшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає. Драг.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться. Борз. у.
Снувавка, -ки, ж. = оснівниця. Части ея: побе́дрини (горизонтальныя стороны), колу́драбки (вертикальныя стороны), чопи́ (колышки). Шух. I. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.