Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини.
Годовий, -а, -е. Годичный, годовой. Въ заговорѣ: (Пристріт) і денний, і сутковий, і тридневний, і годовий, і лісовий, і шляховий.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч!
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу.
Троян II, -на, м. = трійка.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» Десятники повели усіх у чорну.
