Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайолзаний

Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений. Мир. ХРВ. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙОЛЗАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙОЛЗАНИЙ"
Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39).
Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.
Годувальниця, -ці, ж. Кормилица. Яра пшениця — годувальниця. Грин. ІІІ. 38.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Хунтівка, -ки, ж. Порода грушъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙОЛЗАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.