Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. . Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину.
Світило, -ла, с.
1) Свѣтило.
2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила.
Скотарити, -рю, -риш, гл.
1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота.
2) Заниматься скотоводствомъ.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках.
