Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайчичок

За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙЧИЧОК"
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Видумати Cм. видумувати.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Головатень, -тня, м. 1) Раст. Centaurea Cyanus. Шух. І. 21. 2) Головатень. Раст. Echinops sphaerocephalus. Вх. Пч. II. 31.
Дешевина́, -ни, ж. = Дешевня.
Косинець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Хворяка, -ки, об. Больной, больная. Як понедужав мій товар, так я од хворяк і не одходила. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙЧИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.