Бурлацтво, -ва, с.
1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак.
2) = бурлакування. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві.
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. Померші діти, недоноски, що мати звергла.
Навісноголо́вий, -а, -е. = навісний. Тютю на тебе, навісноголовий!
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Повдягалися йти до церкви.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
