Вичахати, -хаю, -єш, сов. в. вичах(ну)ти, -хну, -неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
Закува́ти Cм. заковувати.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Тревний, -а́, -е́ Сытный.
