Бугор, -гра, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Ум. бугорок.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Яструбам з орлами не тутка гніздитись.
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. На грищі співала.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. З твоїм молотінням будемо без насіння.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш?
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти.
