Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
Князювати, -зюю, -єш, гл.
1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати.
Повиж нар. Выше. Повиж моря краю зачився місяць в туманах блукати.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю).
2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
