Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заїжка

Заї́жка, -ки, ж. Закуска, заѣданье чѣмъ. Чарку вип'є для заїжки, та й більше ніяк не п'є. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЇЖКА"
Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Бочуля, -лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Ме́дяни́й, -а, -е. Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335.
Пасовисько, -ка, с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1. Міусск. окр. Харьк.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЇЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.