Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta.
Рідко нар.
1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Посіяв я пшениченьку рідко.
2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко.
3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ум. ріденько, рідесенько.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.
Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Убрався в жупан і дума, що пан. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. У намисто уберуся. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. 8) — у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. . 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Зараз у світлицю вбрався. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
