Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Вуйна, -ни, ж. = дядина.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова!
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить.
2) Переучивать, переучить выученное наново.
3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Постукати, -каю, -єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили.
Тутейшний, -а, -е. = тутешній. Свашеньки тутейшнії.
